Міністерство освіти та науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економічної теорії Індивідуальна робота студента Соціальний захист населення в Україні Зміст : Вступ Розділ І. Соціальна політика держави. Державне регулювання соціальних процесів Моделі соціальної політики держави Розділ ІІ. Соціальна політика та соціальний захист населення в Україні 2.1. Модель соціальної політики в Україні 2.2. Система соціального захисту населення в Україні Розділ ІІІ. Аналіз соціальної сфери в Україні 3.1. Огляд соціально – демографічної ситуації в Україні 3.2. Аналіз ситуації з соціальним захистом населення в Україні Висновки Список використаної літератури Вступ В умовах трансформації економіки України – переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, від державної власності до приватної, розвитку конкуренції й підприємництва, гостро постала проблема соціального захисту населення. Створення ринкової економіки супроводжується стрімким розшаруванням суспільства за матеріальним, соціальним статусами. Перед державою постала проблема забезпечення і підтримки малозабезпечених прошарків населення. Актуальність даної теми в тому, що однією з функцій держави є недопущення зростання соціальної напруги з приводу майнової нерівності, передбачення й фінансування негативних проявів ринку для громадян ( безробіття, втрата працездатності ), створення ефективної пенсійної системи. Об’єктом дослідження є соціальна політика держави, її структура, цілі, об’єкти, суб’єкти та інструменти реалізації. Метою роботи є дослідження сучасної структури соціальної політики України, аналіз її стану, характеристика сучасних процесів, що протікають в соціальній сфері. Розділ І. Соціальна політика держави. Державне регулювання соціальних процесів Вирішення проблем, пов'язаних із функціонуванням соціальної сфери, є прерогативою держави як у сталій, так і в трансформаційній економіці. → Соціальна сфера — підсистема національної економіки, тобто явища, процеси, види діяльності та об'єкти, які пов'язані з забезпеченням життєдіяльності суспільства, людини, задоволенням їхніх потреб, інтересів. → Соціальна політика: — діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості та соціально-політичної стабільності у країні; система правових, організаційних, регулятивно-контрольних заходів держави з метою узгодження цілей соціального характеру із цілями економічного зростання. це соціально-економічні заходи держави, підприємств, місцевих органів влади, які спрямовані на захист населення від безробіття, інфляції, знеціненя трудових заощаджень. → Державне регулювання соціальних процесів — вплив органів державної влади за допомогою різноманітних засобів (форм, методів та інструментів) на розвиток соціальних відносин, умови життя та праці населення країни.
Мал.1.1 Об’єкти соціальної політики Соціальна політика держави включає: — регулювання соціальних відносин у суспільстві, регламентацію умов взаємодії суб'єктів економіки в соціальній сфері (в тому числі між роботодавцями і найманою робочою силою); — вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості; — розподіл і перерозподіл доходів населення; — формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці й надання соціальних гарантій економічно активній частині населення; — створення системи соціального захисту населення; — забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури (закладів освіти, охорони здоров'я, науки, культури, спорту, житлово-комунального господарства і т. ін.); — захист навколишнього середовища тощо. Системотворчий характер соціальної політики обумовлюється тим, що соціальна політика виступає елементом: — життєздатності суспільства; — стабілізації та розвитку суспільства; консолідації суспільства.
Мал. 1.2. Завдання соціальної п...